Політика уряду Нігерії спрямована на створення передумов для розвитку внутрішнього виробника продовольчих товарів. У зв’язку із загальною залежністю економіки Нігерії від нафтогазового сектору (продаж нафти забезпечує 85% надходжень у державний бюджет), Федеральний уряд країни вживає низку заходів щодо диверсифікації економіки. Пріоритетним напрямком розвитку країни обрано сільське господарство.
Також, необхідно зважати на жорсткі нетарифні обмеження, які встановлює Уряд Нігерії на імпорт певних видів товарів. Серед ключових важелів впливу на зменшення імпорту продукції сільськогосподарського сегменту, Федеральним урядом Нігерії введено обмеження на імпорт до країни низки товарів та готової продукції (Import Prohibition List https://customs.gov.ng/?page_id=3077, https://trade.gov.ng/en/custom-pages/prohibited-items-list-during-import).
Окрім цього, у контексті заходів, спрямованих на стабілізацію на валютному ринку, забезпечення ефективного використання іноземної валюти та максимальної вигоди від товарів і послуг імпортованих до Нігерії, Центральний Банк Нігерії (ЦБН) відповідною директивою заборонив доступ до валютних ринків країни імпортерам.
На думку ЦБН, такі дії мають на меті заохочення місцевого виробника, оскільки імпортери втрачають доступ до внутрішнього ринку форекс і не зможуть купувати валюту для розрахунку за кордоном.
З метою захисту внутрішнього ринку і стимулювання власного виробництва уряд Нігерії запровадив низку протекціоністських заходів, які значним чином впливають на динаміку товарообігу між Україною та Нігерією. Зокрема, у сфері сільського господарства запроваджені значні митно-тарифні обмеження на ввіз зернових культур, цукру, продуктів харчування, натомість впроваджуються режими податкового сприяння на імпорт техніки, технологій та матеріалів, необхідних для нарощування внутрішнього виробництва цієї продукції. У цьому зв’язку перспективним для України виглядає експорт сільськогосподарських технологій та продукції машинобудування для потреб сільського господарства.
У той же час, заборони та обмеження не зачепили молочну галузь. Нігерія виробляє не більше 30% від власних потреб внутрішнього споживання та імпортує молоко і молочні продукті на 1,3 млрд. дол. США щорічно. Основним товаром молочної групи в імпорті є сухе молоко, що переробляється внутрішніми виробниками на рідке молоко та інші молочні продукти (йогурти, молочні суміші, сиркові маси, десерти тощо). Також, у складі молочного імпорту значну частку займають тверді сири, які у Нігерії не виробляються взагалі. Одночасно, слід зауважити, що молоко та молочні продукти не входять до основних харчових продуктів переважної більшості нігерійців, через їх імпортне походження та у зв’язку з цим високу ціну.
У силу ділових традицій та звичок, що склалися у Західній Африці та під впливом законодавчих обмежень, у Нігерії заборонена діяльність дистриб’юторів та інших посередницьких утворень у питаннях реалізації товарів продовольчої групи на шляху від виробника до кінцевого споживача. Метою такої заборони є максимальне зниження роздрібних цін на продукти харчування. Тому в країні відсутня централізована дистриб’юція. Мережеві супермаркети та роздрібні продавці укладають прямі контракти із виробниками або імпортерами.
Разом з тим, реалізація продуктів харчування через мережевих рітейлерів значно полегшує та здешевлює процеси сертифікації, стандартизації та митного очищення імпортних товарів, оскільки законодавчо передбачено низку потужних пільг для останніх.
Аналіз роботи українських підприємств на ринках країн акредитації та зони відповідальності Посольства засвідчили бажання українських суб’єктів господарювання реалізовувати до цих країн лише готовий продукт. За висловлюваннями українських підприємців, інвестування та створення спільних підприємств неможливе через відсутність обігових коштів, відсутність дієвих державних гарантій з боку африканських країн щодо захисту інвестицій та несумлінність іноземних партнерів у веденні бізнесу.
Одночасно, за висловлюваннями представників нігерійських бізнес кіл, головною запорукою успіху двостороннього співробітництва є створення спільних нігерійсько-українських підприємств на території Нігерії.
Слід також зазначити, що тема приватного партнерства в Нігерії є достатньо популярною в сфері реалізації сільськогосподарських, інфраструктурних, будівельних та інших проектів. Нігерійська сторона заохочує до співпраці з розробки та реалізації проектів, коли влада надає землю, дозволи, ліцензії в обмін на частку в створюваних підприємствах за участі нігерійського та українського бізнесу.
Бюро публічних закупівель Нігерії (https://www.bpp.gov.ng/) - державна установа Нігерії, що опікується питаннями публічних закупівель.
Система реєстрації підрядників (https://federalcontractors.bpp.gov.ng/ – національна база даних для категоризації та класифікації федеральних підрядників та постачальників послуг.
Портал відкритих контрактів (https://nocopo.bpp.gov.ng/) – веб-платформа, яка забезпечує доступність державних закупівель Нігерії шляхом надання детальної інформації щодо закупівель всім зацікавленим сторонам з метою забезпечення прозорості та конкуренції, запобігання корупції та спрощення процедур ведення бізнесу в Нігерії.
Портал перевірки цін (https://pricechecker.bpp.gov.ng/) – веб-платформа, яка дозволяє постачальникам реєструвати та завантажувати інформацію з повним описом товарів/послуг та ціновою політикою.
Портал подання заявок (https://submission.bpp.gov.ng/) - веб-платформа, яка дозволяє подавати заявку до Бюро публічних закупівель Нігерії ондайн з метою заощадження часу.
Участь у тендерах можуть брати лише компанії, що зареєстровані в Нігерії, або іноземні компанії, які мають договір про спільну діяльність з місцевим партнером, що зумовлює необхідність присутності вітчизняних компаній на ринку або здійснення пошуку місцевого партнера ([email protected]).
Компаніям, які виробляють товари продовольчої групи слід представляти свої товари особисто, так як це є законодавчою вимогою щодо процесу реєстрації та обов’язкової сертифікації. З метою уникнення корупційної складової та недопущення введення в оману контролюючо-реєстраційного органу (National Agency for Food and Drug Administration and Control (NAFDAC)https://www.nafdac.gov.ng/), заявку на реєстрацію, отримання відповідного сертифіката і зразок продукції подає безпосередньо виробник.
Особливу увагу Посольство звертає на те, що сьогодні багато іноземних компаній отримують від різних нігерійських посередників пропозиції, щодо надання послуг із сертифікації їх продукції у NAFDAC за певну винагороду. Як правило, це шахраї, що наживаються на незнані законів та правил Нігерії.
У Нігерії успішно функціонує спеціалізована державна установа з розвитку інвестицій (Nigerian Investment Promotion Commission (NIPC) http://www.nipc.gov.ng/), до функцій якої входить, у тому числі, інформування нігерійських та іноземних потенційних інвесторів у питаннях створення та функціонування юридичних осіб, питання оподаткування, взаємодії з державними органами влади, ліцензування певних видів діяльності, сертифікації товарів іноземного походження, організація та безпосередня участь у виставково-ярмарковій діяльності тощо.
Додатково, слід подбати про відкриття у країні перебування повноцінного представництва. Запроваджувати відповідні іміджеві програми, спрямовані на створення позитивного образу українського товаровиробника.
Зацікавленим експортерам вітчизняної продукції доцільно розробити гнучку систему розрахунків за поставлену на експорт продукцію українських товаровиробників, з урахуванням відповідних норм експортно-імпортного, митного, податкового законодавства України та міжнародних норм і правил, що регулюють такі правовідносини і з урахуванням вимог нігерійського законодавства у відповідних сферах. Окремо потрібно опрацювати певні специфічні підходи Центрального Банку Нігерії щодо обігу іноземної валюти всередині країни та здійснення міжнародних переказів при розрахунках.
Під час планування бізнес-стратегії просування власних товарів на ринки Нігерії, слід враховувати федеративний устрій Республіки. Окрім Федерального законодавства, у кожному з 36 штатів Нігерії є свій Парламент, Уряд і, відповідно, свої норми права, що подекуди дуже різняться з федеральними. Тому, перш ніж аналізувати можливості початку бізнесу у Нігерії, потрібно визначитися з регіоном, у якому маєте намір працювати, дізнатися чи не потрібні якісь особливі дозволи та ліцензій від місцевої влади штату.
Посольство не радить звертатися за консультаціями до місцевих юристів, оскільки відомі прецеденти, коли нігерійські адвокати навмисне вводять в оману своїх іноземних клієнтів, заводячи їх у «правові пастки», а потім вимагають додаткових грошей за вирішення саморуч створених проблем.
Існує практика, коли іноземні компанії направляють до Нігерії власних юристів або залучають за контрактом авторитетні міжнародні юридичні компанії, що мають свої представництва у цій країні та отримують авторитетні консультації щодо особливостей місцевого законодавства до початку планування інвестиційних проектів у регіоні. Лише після особистого вивчення можливих ризиків та потенціалів, починається процес інтеграції у відповідну галузь Нігерії.
Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але ви можете вільно користуватися ним.